Вітаємо, Маестро! Юрію Рибчинському – 70
Сьогодні святкує свій ювілей Юрій Євгенович Рибчинський – український поет, драматург, сценарист, народний артист України, один із основоположників сучасної української естрадної пісні.
Народився Юрій Євгенович 22 травня 1945 року в Києві, в старовинному Подолі.
Серйозно поезією юний Рибчинський захопився в 60-ті роки. То був період хрущовської «відлиги», духовного піднесення суспільства, активного розвитку усіх мистецтв, у тому числі – й літератури.
Ось я згадує витоки своєї літературної творчості сам поет: «Після восьмого класу, несподівано для самого себе, я почав писати вірші. Не знаю, як склалося б моє творче життя, але мені дуже пощастило з першим Вчителем Поезії. Ним став для мене студент театрального інституту ім. Карпенка-Карого Лесь Танюк, до якого потрапили мої перші юнацькі, наївні вірші. Вже з дев’ятого класу я почав друкуватися в київській та українській пресі. У десятому класі я вже точно знав, що буду поступати на філологічний факультет. У 1962 році я став студентом Київського Університету ім. Тараса Шевченка»…
А коли Юрію було вісімнадцять, його твори з’явилися в популярному тоді всесоюзному журналі для молоді «Юність».
Однак згодом трапилося те, що, як зізнається сам Маестро, круто змінює все його подальше життя.
«На одній з вечірок, – пише Юрій Євгенович у своїх спогадах, – в районі Львівської площі, де зібралася студентська компанія, я вперше почув гороскопічне пророкування своєї долі. Незважаючи на те, що гороскоп був складений самим Крафтом – астрологом Гітлера, – я в нього не повірив. Тому що в ньому було сказано, що я все свідоме життя буду займатися музикою. Мені було вже двадцять років, і я не мав ніякого відношення до музики, не грав на жодному з інструментів. І, взагалі, до чого тут музика, коли моє покликання – поезія? Але Крафт, передбачивши свого часу крах Гітлера на Волзі, виявився не шарлатаном, а пророком. І вже через тиждень мене познайомили з молодим композитором Ігорем Покладом, який був тоді ще студентом консерваторії і вже автором ряду популярних пісень, у тому числі такого шлягеру як "Кохана". Ця зустріч стала для мене історичною, оскільки круто змінила мою долю…»
З тих піч Рибчинський стає не просто поетом, а поетом-пісенником.
З роками коло композиторів, з якими поет працював у творчому тандемі розросталось. Володимир Івасюк, Ігор Поклад, Микола Мозговий, Ігор Шамо, Геннадій Татарченко – це далеко не повний перелік композиторів, які у співпраці з Рибчинським створили не один шлягер української та всесоюзної естради.
Його пісні в різні часи виконували Ніна Матвієнко, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Таїсія Повалій, Наталія Могилевська, Руслана Лижичко, Павло Зібров, Тамара Гвердцителі та багато-багато інших відомих співаків.
Не можна не згадати й роботу Юрія Євгеновича в театрі. «У середині сімдесятих років я почав займатися драматургією, – згадує Маестро, – Для музичних театрів з композитором В. Ільїним мною були написані мюзикли: "Пізня серенада", "Товариш Любов", "Брехуха", "Твір на тему про кохання", за мотивами роману М. Булгакова з композитором Марком Мінковим в 1989 я написав мюзикл "Біла гвардія", а в 2005 році з композитором Ігорем Демаріним за мотивами роману Патріка Зюскінда була написана рок-опера "Парфумер". Ці мюзикли з великим успіхом йшли в Одеському, Свердловському, Московському, Київському та інших театрах оперети пострадянського простору… На початку вісімдесятих років я почав писати власні п’єси, призначені як для музичних, так і драматичних театрів. В результаті, з’явилися такі п’єси як "Біла ворона", "Едіт Піаф. Життя в кредит", "Між місяцем і Бетховеном", "Цар Ірод", "Пси", "Зустріч ветеранів дитячого хрестового походу ", і" Юдіф ". П’єса "Біла ворона", написана в 1985 році, послужила основою для написання з композитором Геннадієм Татарченко першої української рок-опери, яка була поставлена в Київському театрі ім. Івана Франка видатним українським режисером Сергієм Данченком в 1991 році».
За все своє творче життя Юрій Євгенович був лауреатом 15-ти телевізійних фестивалів «Пісня року», членом журі численних всесоюзних і міжнародних музичних конкурсів, театральних фестивалів, телевізійних шоу-програм. У 1997 році поет був удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв України, в 2000 році – звання народного артиста України. У 1997 році отримав почесне звання "Людина року", а в 2009-му – звання лауреата Гоголівської премії за внесок у драматургію. З ініціативи та рекомендації посольства Франції Юрій Євгенович став почесним громадянином міста Орлеана (Франція), а трохи пізніше, в травні 2009 – го, йому було присвоєно звання почесного громадянина його рідного міста – Києва…
Тож Агентство приєднується до хору побажань, яких, ми впевнені, Маестро Рибчинський почує сьогодні багато.
Насамкінець хочемо навести слова сина поета – Євгена Рибчинського, які, як нам здається, найвлучніші, бо йдуть від самого серця: «Ровесник великої Перемоги, Він завжди перемагав і перемагає чужу байдужість, наклепи і заздрість. Він у мене Великий Поет, Чоловік і Громадянин. Я пишаюся, що є сином такої Людини!»
Тож многая літа, дорогий Юрію Євгеновичу!