Сьогодні святкує свій 90-літній ювілей Віль Григорович Гримич, перекладач, культурно-мистецький і громадський діяч, заслужений працівник культури України, член-кореспондент Словенської Академії наук і мистецтв, лауреат премії імені Максима Рильського
Свого часу Михайло Грушевський зазначав: рівень перекладацької справи яскраво відбиває рівень загальної культури народу, адже відсвічує наявність інтелігенції, спроможної вивчати, відбирати іншонародні здобутки, талановито перекладати й інтерпретувати та адаптувати їх до рідного терену….
Серед найактивнішої когорти митців-перекладачів з середини ХХ ст. виявився і Віль Гримич.
Виявився закономірно, бо, як написав про ювіляра директор Інституту українознавства Петро Кононенко, мужній лейтенант після Другої світової війни відчув гостру жагу сприяти всебічним контактам України зі світом, а одним з найефективніших засобів йому справедливо здалося Слово: Слово, що відкривало б Україні інші народи, а паралельно – збуджувало інтерес світу до України.
На той час Україна відзначалась особливим перекладацьким багатством: Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, практично майже всі провідні поети плодотворно трудилися на ниві взаємоспівпраці. Українському читачеві відкривалися скарби духовності Сходу і Заходу, Півночі й Півдня. Б.Тен, Г.Кочур, Д.Павличко, І.Драч збагатили українську культуру, мистецьку й суспільну думку скарбами світової класики від Гомера до Шекспіра, Данте, Сервантеса, Петефі, Гамсуна і Лонгфелло…
Закономірно, що в потоці мистецьких відкриттів не загубився голос Віля Григоровича Гримича: людина щедрого обдарування, широкої культури й освіти, він перекладав з оригіналів понад 40 мов світу від казок – до поезії, драматургії і прози, проникаючи і в глибинний зміст, і в дух творів, і в таємниці поетичної культури та майстерності.

Отож Агентство від душі вітає Віля Григоровича, зичить йому довгих років життя, міцного здоров’я та творчої наснаги на втіху усім поціновувачам його філігранного перекладацького талант